О нас

Теория танца стиля Бхаратанатьям

Олена Рижей — засновник, директор та хореограф першої Київської  Школи Індійського танцю «Сарасваті» в Україні. Випускниця інституту музики та танцю «Ганеша Натьялая» в м. Делі, Індія       (засновник, директор та гуру якого є відома танцівниця Падма бхушан доктор Сароджа Вайдьянатхан). 

Тут я опановувала не тільки мистецтво індійського класичного танцю стилю Бхаратнатьям, але й також поглибила свої знання з хінді, вивчала мову тамілі, індійський класичний вокал (стиль Карнатак) та гру на південно-індійському барабані — Мридангам.

Індія увійшла в моє життя, коли мені було 14 років. Індійські фільми з незвичайною музикою і танцями підкорили серце. Я багато читала, збирала матеріали про цю давню країну, відвідувала лекції, збори різних організацій, пов'язаних з мистецтвом Індії. В1987 році під час фестивалю Індії в СРСР на концерти індійських танцюристів їздила з бабусею до Ленінграду (нині Санк-Петербург). З того часу  остаточно вірішила зв'язати своє життя з класичним індійським танцем.

Бажання танцювати і наполегливість допомагали в досягненні поставленої мети. Я знайшла українське відділення радянсько-індійської дружби і молодіжний клуб студентів України та Індії, в якому почала вивчати мову хінді. Зібравши тих, хто цікавився Індією, у1991 заснувала клуб “ Прихильників Індії». Зібравши бажаючих танцювати, у 1992, заснувала клуб “Сарасваті”, котрий пізніше отримав статус школи індійського танцю. Паралельно закінчувала Київський економічний коледж, вивчала англійську мову. Наш колектив неодноразово був переможцем різних конкурсів індійського танцю і в1997 році Посольство Індії в Україні нагородило стiпендієй на навчання в Індії.

За час навчання (1997-2007рр.) я брала участь в багатьох танцювальних програмах, організованих інститутом ГанешаНатьялая, ICCR та Посольством України в Індії, а також мала честь відкривати святкування 50-річчя Індійського Парламента в готелі “Ашока» виконанням гімну у стилі Карнатак.

Повернувшись додому, продовжила роботу в школі “Сарасваті”. За 27 років школа в своїх стінах виховала і навчила декілька тисяч студентів, недноразово була призером, переможцем різних конкурсів, фестивалів. Виступаючи з концертами в різних містах України, знайомила з давнім танцювальним мистецтвом Індії українців. І протягом багатьох років отримуэ грант від уряду Індії.

В Києві по запрошенню працювала в Київській школі мистецтв№2 ім. Вериківського, увійшла членом правління Товариства “Україна-Індія”. Разом зі студентами школи продовжувала концертну діяльність, знайомила глядачів з давнім мистецтвом класичного індійського танцю. Брала участь в популярних фестивалях “Київ травневий”, “Країна мрій” , “Ведалайф” та ін.

На цей час в різних куточках України було створено багато студій, шкіл індійського танцю. З'явилася ідея їх об'єднати. Тому в 2002р. створила Федерацію індійського танцю в Україні. Головним завданням  стало об'єднання, надання допомоги та підтримки у навчанні, наданні інформації як самодіяльним так і професійним танцювальним колективам, обмін досвідом. Сьогодні Федерація є освітнім закладом, організатором багатьох танцювальних фестивалій, концертів таких як Всеукраїнський фестиваль індійського танцю "Ритми радості". В цьому році пройшов вже ХУІІІ фестиваль, в якому взяли участь 250 учасників з різних куточків України.

Як хореограф, співпрацювала і співпрацюю в різних популярних телевізійних шоу, таких як: “Фабрика зірок”, “Україна сльозам не вірить” (Новий канал). Неодноразово запрошувалась для участі в телепередачах на канали: 1+1 , СТБ, Культура. Про школу “Сарасваті” і її керівницю писали в жіночому журналі “Наталі”, в місцевих та республіканських газетах.

З великою подякою згадую і ціную  своїх учителів, постійно підтримую зв'язки зі своєю  гуру пані Сароджою. Неодноразово запрошувала її в Україну. Зараз продовжую приїджати до Iндії кожного року для вивчання нових танцiв, зараз дуже цiкавлять народнi танцi різних штатів та боллівуд.

Хочу висловити велику подяку Посольству Республіки Індія та ICCR, за здійснення мрії мого життя,за найкращі роки проведені в Індії, за подаровану можливість стати частиною давньої традиції “гуру шишья парамара”, за знання і досвід, отримані у програмі ICCR для іноземних студентів. Пишаюсь тим, що стала частиною цього міжнародного проекту. 

Елена Рыжей Елена Рыжей Елена Рыжей Елена Рыжей